Натан Щаранський  ізраїльський державний та політичний діяч українського походження. Віце-прем'єр-міністр (2001—2003), міністр в кількох урядах Ізраїлю, депутат Кнесету, голова виконавчої ради Єврейського агентства для Ізраїлю, член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Перший седер Натана Щаранського

24.03.2021

Я народився в повністю асимільованій єврейській родині. Нічого єврейського, крім антисемітизму. Ні традицій, ні свят, ні мови. У 24 роки я приєднався до сіоністського руху. Ми боролися за звільнення євреїв Радянського Союзу. У рамках моєї сіоністської діяльності я почав вивчати іврит таємно, у підпільному ульпані. Перший у своєму житті пасхальний седер я святкував зі своєю нареченою Авіталь (тоді Наташею) у Москві. Троє вчителів івриту зібрали всіх своїх учнів на один великий седер у московській квартирі. Оскільки ми не знали івриту настільки добре, щоб читати з Гаґади, вчителі дали кожному з нас коротку частину для запам’ятовування. Ми не розуміли багатьох слів, висловів чи речень, але один особливий рядок ми не зрозуміли… Ми відчули:

«…ela sh’bkhol dor v’dor omdim aleinu l’khaloteinu» — «у кожному поколінні вони протистоять нам, щоб знищити нас…»

Досить було просто визирнути у вікно й побачити агентів КДБ, які оточують квартиру, щоб зрозуміти, що ми продовжуємо вихід з Єгипту.

І коли ми сказали: «Л’шана ха’баа б’Єрушалаїм!», тобто «Наступного року в Єрусалимі!» – ми вірили й знали, що так само, як ізраїльтяни в Єгипті, ми теж будемо жити вільним життям. До того, як прийшла та свобода, ми з Авіталь були розлучені один з одним на дванадцять років. Дев’ять із них я був у ГУЛАГу.

Коли я святкував седер в одиночній камері, мені потрібно було вирішити, що буде мацою, що буде марором і що буде вином, адже  у мене в камері було лише три скибки хліба, три чашки теплої води та трохи солі. Я вирішив, що марор – це сіль, вино – тепла вода, а маца – сухий хліб. Згадуючи рядки, які я вивчив під час свого першого седеру, я відчув, що наша боротьба продовжується. Це зміцнило мій дух.

«B’Shana zo anu avadim l’shana ha’baa bnei horin, ha’shana anu kan uv’shana ha’baa b’Yerushalayim» – «Цього року ми раби, наступного року вільні люди; цього року ми тут, а наступного року в Єрусалимі».

Для Гаґада "За нашу свободу" підготував Ноам Ціон

Ноам Ціон є старшим почесним науковим співробітником Дослідницького центру Когода в Інституті Шалома Хартмана з 1978 року. Він вивчав філософію та отримав ступінь у Колумбійському університеті та Єврейському університеті в Єрусалимі. Він вивчав Біблію та отримав статус рабина в Єврейській теологічній семінарії Америки та Бейт Мідраш Хартмана. Він розробив навчальні посібники з Біблії, свят і рабинської етики. Опублікував великий навчальний посібник з етики на війні, який був завершений під час кампанії в Газі. Його публікації та лекції по всьому світу були зосереджені на «домашньому юдаїзмі» — наданні сім’ям можливості створити власний плюралістичний юдаїзм під час домашніх свят, зокрема Песах, Ханука та Шабат.


haggadah Section: Commentary / Readings
Source: https://blog.nli.org.il/en/sharansky-seder/